Педагогічна практика в закладі дошкільної освіти

Підтримка особистісного здоров'я: акценти

Значення педагогічної практики

Професійні випробування студента педагогічного вузу в дитячому садку є важливою ланкою професійної підготовки. Стажування в ЗДО є ключовим моментом для формування компетенцій майбутнього фахівця.

Педпрактику організовують для студентів на четвертому році навчання, щоб вони мали змогу:

• практично застосувати отримані знання
• організувати освітній процес
• випробувати різні підходи до виконання професійних завдань
• реалізувати творчі проекти.

Основна мета проведення педагогічної практики — формування у студентів професійно значущих якостей особистості педагога дошкільної освіти. Під час «тестової» професійної діяльності практиканти:

• закріплюють теоретичні знання
• формують професійний інтерес
• переконуються в необхідності постійно вдосконалювати свої компетенції, відточувати професійну майстерність.

Підготовчий період педагогічної практики

Найчастіше вузи направляють на практику у той чи той дитсадок групу студентів кількістю 6-10 осіб — такими мобільними колективами легко управляти і груповому керівнику, і керівнику ДНЗ.

Нарада у ВНЗ

Важливо, щоб практиканти розуміли порядок проходження практики, знали, що вони можуть заздалегідь познайомитися з керівником закладу і навіть з вихованцями в групах.

До початку практики в вузах зазвичай проводять наради, на яких виступає представник деканату, керівники практики, методисти, організатори семінарів і семінарів-практикумів. На цьому етапі студенти отримують:

• рекомендації щодо ведення щоденника педагогічної практики
• методичні матеріали, анкети тощо.

Положення про заклад дошкільної освіти: ЗМІНИ

Уряд вніс зміни у Положення про заклад дошкільної освіти. Документ доповнили новим розділом «Зарахування, переведення та відрахування вихованців державних (комунальних) закладів дошкільної освіти в умовах воєнного стану».

ВРАХУВАТИ У РОБОТІ

Нарада в ЗДО

Наступний етап підготовки — нарада в закладі дошкільної освіти, коли за членами педагогічного колективу закріплюють студентів.

Практикантів ознайомлюють зі змістом навчальних цілей, визначають характер, цілі і завдання, ступінь відповідальності за хід і планування освітньої роботи в закладі.

Так майбутні педагоги отримують позитивну мотивацію до діяльності і можуть переходити безпосередньо до виконання поставлених завдань і заповнення звітної документації.

Керівник ДНЗ має донести до членів педагогічного колективу, що студенти не є кадровими працівниками — спочатку їх потрібно навчити, а потім вимагати виконання педагогічних завдань.

Етапи педагогічної практики

Весь період практичної діяльності умовно можна поділити на кілька етапів:

• ознайомчо-адаптаційний
• діагностично-прогностичний
• конструктивно-виконавчий
• підсумковий.

Ознайомчо-адаптаційний період

Триває один-три дні залежно від індивідуальних якостей практикантів. Деякі студенти швидко опановують методи роботи вихователів, легко знайомляться з дітьми, а тому ледь не з перших годин перебування в ДНЗ демонструють свою професійну майстерність.

Під час ознайомчо-адаптаційного періоду практиканти мають ознайомитися з особливостями реалізації освітніх програм та управління дитячим колективом.

Доречно, щоб вихователі-методисти закладів на початку стажування створили методичні куточки з інформацією для практикантів:

• педагогічні розробки
• варіанти моніторингу практики
• графік роботи студентів.

Студенти працюють під контролем вихователів. Раз чи двічі на тиждень за діяльністю практикантів стежить груповий керівник, відображаючи висновки в «Щоденнику спостережень за студентами».

Поступово, в міру оволодіння практичними прийомами та принципами організації роботи педагога ДНЗ, студенти можуть переходити до організації дозвілля дошкільнят — від окремих її видів до управління групою протягом повного робочого дня.

Приміром, у перший день студентові можна запропонувати провести окремі режимні моменти, і лише згодом — усі заняття.

До кінця першого тижня перебування в ДНЗ майбутні вихователі можуть організовувати всі види діяльності дошкільнят.

Діагностично-прогностичний етап

На цьому етапі студенти завершують педагогічну практику в ДНЗ і мають проаналізувати її результати, щоб скласти індивідуальний план професійної практичної діяльності з огляду на освітню програму, застосовувану в закладі дошкільної освіти.

Опісля практиканти конкретизують цілі, завдання та хід практичної діяльності, складаючи тижневі тематичні плани, які затверджує груповий керівник.

Студенти-практиканти вже мають свій щоденник — документ, у якому відображають результати й проблеми професійної діяльності.

Орієнтовна форма щоденника студента-практиканта

Конструктивно-виконавчий етап

На цьому етапі студенти:

• працюють як вихователі за своїм проектом педагогічної діяльності
• реалізовують поставлені завдання
• виконують усі професійні функції педагога дошкільної освіти.

Протягом усього часу студенти беруть активну участь у житті педагогічного колективу: у виробничих зборах, професійних конкурсах, концертах, виставах тощо. Вихователі дитсадка мають право залучати практикантів до вдосконалення предметно-розвивального середовища в групах, виготовлення роздаткових матеріалів та інших видів діяльності, спрямованих на вдосконалення освітнього процесу.

Одна з професійних функцій педагога ДНЗ — взаємодія в освітній роботі з сім’єю. Для цього практиканти застосовують різні форми роботи з батьками:

• бесіди
• консультації
• відкриті заняття
• анкетування
• підготовка виставок, стендів.

На останньому тижні студенти проводять залікові види діяльності.

Підсумковий етап

Охоплює останні два дні випробної практичної діяльності. У цей час студенти:

• здійснюють підсумкову діагностику дітей задля виявлення якості реалізованого ними педагогічного проекту
• аналізують результати своєї професійної роботи
• складають звітну документацію, зокрема надають груповому керівнику заповнений щоденник студента педагогічної практики.

В останній день організовують підсумкову нараду, на якій:

• обговорюють діяльність кожного практиканта
• складають характеристики на студентів
• демонструють посібники та ігри, виготовлені студентами
• виставляють попередню оцінку з практики (остаточно її затверджують на засіданні кафедри).

Серед критеріїв оцінювання практичної діяльності студентів:

• рівень сформованості професійно-педагогічних умінь
• професійна компетентність
• прояв професійно значущих якостей
• якість виконання поставлених завдань і видів роботи на практиці
• якість та своєчасність здачі звітної документації.

Звіт з педагогічної практики та інша документація

Після проходження «професійного тестування» в закладі дошкільної освіти студенти зазвичай готують:

• індивідуальний план з відмітками про його виконання
• щоденник практики в дитячому садку
• план освітньої роботи з дошкільнятами
• конспекти залікових видів діяльності
• матеріали роботи з батьками
• звіт з надання допомоги дитсадку (виготовлення наочних посібників, навчальних матеріалів, іграшок, атрибутів до ігор, оформлення приміщень, осередків тощо)
• звіт з педагогічної практики (самоаналіз педагога, самоаналіз професійного становлення, реалізації поставлених завдань; самооцінка виконання різних видів діяльності, позитивних і негативних сторін; пропозиції щодо вдосконалення взаємодії між вузами та дитсадками).

На підсумковій конференції з практики у ВНЗ обговорюють такі питання:

• характеристика діяльності «базового» закладу дошкільної освіти (зокрема щодо матеріально-технічного оснащення)
• облік методів роботи вихователя
• рівень розвитку та особливостей дітей при реалізації проекту педагогічної діяльності студента
• результативність запланованих заходів
• самоаналіз організації різних видів діяльності дошкільнят
• реалізація роботи з батьками
• самооцінка професійно-педагогічних умінь
• участь в житті педагогічного колективу
• надання допомоги в оснащенні освітнього процесу
• успіхи й труднощі при проходженні практики
• пропозиції щодо вдосконалення організації практики.