Дитину шантажують за її інтимні фото: як діяти?

Що робити, якщо дитину шантажують в інтернеті її оголеними фото: план дій для батьків

Підтримка дітей у разі шантажу в інтернеті

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації: 10 порад

Кожна дитина, яка має доступ до інтернету, знаходиться в зоні ризику. Мова йде не лише про неконтрольований час онлайн, дезінформацію й надмірну увагу до трендів соцмереж, а й про сексуальне насильство.

Саме тому в ГО «#stop_sexтинг» розповіли батькам, що робити для захисту дитини від загроз у кіберпросторі та як діяти, якщо вашого сина чи вашу доньку шантажують в інтернеті його (її) оголеними фото. 

Як зауважили фахівці, в Україні кожна сьома дитина віком від 6 до 17 років отримувала запити з проханням надіслати інтимні фото.

Після надсилання подібного контенту часто розпочинаються перші загрози. Дитина може вважати, що надсилає фото однолітку — інтернет-другу, якого не бачила офлайн. Однак по той бік екрана можуть бути дорослі злочинці. Зокрема, фото можуть використовувати й однолітки для кібербулінгу.

Важливо: контент, який потрапляє в інтернет, майже неможливо видалити, а отже, інтимні фото та відео можуть переслідувати людину й через багато років.

Коли злочинцю замало фото чи відео, що надіслала дитина, він переходить до вимагання ще більшої кількості через шантаж та погрози. Наприклад, обіцяє розіслати попередні матеріали батькам або однокласникам.

За такі дії передбачено кримінальну відповідальність за статтями 156-1 (домагання дитини для сексуальних цілей) та 301-1 (виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії) Кримінального кодексу України й покарання у вигляді позбавлення волі від 8 до 12 років.

Як акцентують фахівці, людина, яка постраждала від насильства, ніколи в цьому не винна. Навіть якщо матеріали інтимного характеру були надіслані самостійно — винуватцем є той, хто їх вимагає та зберігає.

У разі, якщо дитина надіслала комусь свої інтимні фото і її почали шантажувати, необхідно:

  1. припинити будь-які контакти з тим, хто шантажує;
  2. нічого не платити за обіцянки видалити фото чи відео й не надсилати додатковий контент;
  3. зібрати докази: знімки екранів з фото, відео, листуванням;
  4. видалити контент з особистих листувань з тим, хто шантажує.
  5. заблокувати користувача та його профіль;
  6. поскаржитися адміністрації спільноти на користувача;
  7. звернутися до кіберполіції та завантажити матеріали на платформу «Take it Down» для того, щоб зупинити поширення.

Окрім того, батьки та діти можуть звернутися за допомогою на:

  • інтернет-портал «Internet Watch Foundation» (платформа допоможе видалити контент сексуального характеру);
  • консультаційну лінію за номером 1545 (далі обрати «3») — дзвінки безплатні й анонімні, лінія працює цілодобово;
  • платформу #stop_sexтинг — там можна отримати підтримку від психолога (конфіденційно й безплатно у телефонному форматі, онлайн чи в Telegram).

За матеріалами НУШ

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Цькування на роботі: чи можливо його зупинити?

На жаль, у сучасній школі все частіше звучить слово «булінг». На це явище жаліються учні та батьки з боку вчителів, вчителі з боку батьків та школярів. Але нерідко явище цькування окремих працівників спостерігається і у самому педагогічному колективі – між колегами та з боку адміністрації. Отож, чим відрізняється мобінг від булінгу, як запобігти і як захиститися від такого явища – розбираємося у статті.
5007

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді