Про коронавірус в Україні: керуймося здоровим глуздом

Про ймовірність заразитися, особливості носіння масок, необхідність мити руки та інші пандемічні реалії. Пам'ятка «Як обробляти руки спиртовмисним антисептиком» та плакат «А як миєте руки ви?» — скачайте у високій якості та роздрукуйте

Колишня міністерка охорони здоров'я і засновниця громадської організації Arc.UA Уляна Супрун дала розгорнуте інтерв'ю «Українській правді». Наводимо уривки інтерв'ю, які можуть стати у пригоді освітянам, а також батькам ваших вихованців та учнів — наприклад, щоб заспокоїтися або надихнутися на зважені рішення та дії.

Як обробляти руки спиртовмисним антисептиком: пам'яткаСкачайте, роздрукуйте, ознайомте колег
Плакат «А як миєте руки ви?»Скачайте, роздрукуйте, ознайомте колег

Про миття рук та маски

<...> Я в Києві, працюємо в офісі. Добираємося сюди або пішки, або на таксі, або на власному авто. Ті співробітники, які захотіли лишитися дома, вони дистанційно працюють. А п’ятеро далі щодня приходять в офіс.

[Не надягаю маску, коли виходжу з дому] <...> Коли ми йдемо вулицею за метр-два від інших людей або швидко проходимо повз них — то немає загрози заразитися.

Маски потрібні:

  • насамперед для медпрацівників, щоб захиститися від інфікованих людей;
  • уже хворим, щоб не передавати вірус;
  • тим, хто має постійний контакт з багатьма людьми (наприклад, касири в магазині).

Коли я йду в магазин і там торкаюсь якихось поверхонь, я при цьому не торкаюся обличчя. Коли завершую покупки, то користуюсь антисептиком. Вдома мию руки, далі розставляю продукти і знову мию руки. Тобто часто мити руки – це одна з найважливіших речей. Якщо ми дотримуємося всіх правил – не торкаємося лиця, миємо та дезінфікуємо руки, не стоїмо і не кашляємо одне одному в лице, то є дуже низька вірогідність заразитись.

Про ймовірність заразитися

<...> Може, 2% є шансів заразитися [в магазині]. А 98% заразяться через ігнорування порад мити руки, не торкатися обличчя немитими руками, не збирати цілу сім’ю в одну квартиру та не самоізолюватися при ризику вже бути інфікованим.

Наука та досвід інших країн показує, що найчастіше вірус підхоплюють не на вулиці, а вдома від інфікованих членів своєї сім’ї. Тобто більшість людей захворіли від близьких, з якими ділили спільний простір тривалий час.

<...> Більшість людей не розуміє, що таке самоізолювання. Це не просто сидіти вдома, це стовідсоткове уникнення від контакту з членами родини. Якщо ви вже ділите одне помешкання, то після користування ванною кімнатою її треба дезінфікувати, також слід мати свій окремий посуд тощо.

Про перехід на «кітайський сценарій» з тотальним карантином

Я б не базувалися на китайському досвіді, бо це закрита недемократична країна. Там переслідували лікарів і журналістів, які говорили і писали правду. Тому не можна стовідсотково довіряти даним і статистиці з Китаю.

<...> По-перше, що ми бачимо в результаті тотального обмеження громадського транспорту — в Києві величезні затори на дорогах, бо люди всі як їздили, так і їздять, але пересіли на авто. Хоча громадський транспорт це не місце, де люди масово заражаються вірусом.

По-друге, застосовуючи обмежувальні заходи, треба розуміти, як це все відіб’ється на економіці. Якщо не працює бізнес, то немає податків і держава не отримує кошти. Це все дуже погано для економіки і треба думати, як її підсилити. А в нас кажуть – спершу карантин, а пізніше подумаємо, що робити з економікою. Ні, спочатку треба подумати про ефект, який буде, а вже потім робити ті чи інші кроки.

<...> Перше — ми повинні більше робити ПЛР-тестів, в тому числі контактних осіб. І таким чином інфікованих відокремити від літніх людей та людей з групи ризику. Карантин і тестування – це речі взаємопов’язані. Чим більше тестуємо, тим більше можемо зберегти демократичні принципи. Бо якщо людину протестувати і вона знає, що не інфікована, то може більш вільно пересуватися.

Друге — замість панікувати і скуповувати маски, забезпечити максимально засобами захисту наших медиків. В т.ч. сімейних лікарів. Бо наша передова зараз – це сімейна медицина, до якої спершу звертаються пацієнти. Також важливо захистити людей, які працюють в швидкій допомозі та перевозять пацієнтів з підозрою.

Третєзосередитись на допомозі літнім людям, які найбільше страждають від вірусу. Позбавити їх прямих контактів, допомогти з доставкою ліків та продуктів, які залишати біля дверей. І максимально їх інформувати, бо багато з них дивляться лише телевізор, де багато недостовірної інформації. Так само неправильним є відвозити дітей до бабусь і дідусів. Бо діти не дуже дотримуються правил гігієни.

Четверте – треба залучати в своєму місті чи громаді волонтерські організації, які допомагають медикам та літнім людям.

<...> Треба навіть просто дзвонити літнім родичам і розмовляти з ними, бо соціальна ізоляція може дуже негативно впливати на психічне здоров’я.

Про статистику та невтішні прогнози

Ми повинні чітко розрізняти термінологію. Бути інфікованим вірусом не означає:

  • що інфікована людина буде хворіти;
  • що всі, хто захворіє, будуть потребувати апарату ШВЛ.

Коли говорять, що захворіють 22 мільйони, <...> то це не означає, що одночасно все населення буде інфікованим. Йдеться про весь період пандемії. Вона може тривати і півроку, і п’ять років. Ніхто не знає, коли все завершиться. Або винайдуть вакцину, або ефективне лікування, або зупинять пандемію іншими профілактичним і протиепідеміологічними заходами. Зараз всі прогнози є дуже ймовірні.

[Основна група ризику в Україні] це люди від 60 років, від 70 — цей ризик ще більший і так далі. Також це люди будь-якого віку з хронічним захворюванням. Йдеться про серцево-судинні хвороби, діабет другого типу, проблеми з нирками, печінкою.

Про тривалість епідемії

Ми лише на початках епідемії в Україні. <...> Перед нами ще багато викликів, випадків захворювань і проблем. Тим паче зараз дуже багато людей повернулися з-за кордону і ми не знаємо, чи вони були інфіковані.

Про прогулянки та дотримання правил безпеки

Жодних проблем, щоб вийти на вулицю і прогулятися я не бачу. Це навіть здоро́во отримати якесь фізичне навантаження. Бо сидіти в замкненій квартирі – небезпечно для психічного здоров’я.

Але мусимо дотримуватись правил:

  • не торкатися поверхонь;
  • не йти на дитячі майданчики і там усього торкатися;
  • спілкуватися з людьми на вулиці, але тримати дистанцію;
  • обов’язково мити руки, коли повертаємось додому, а перед тим верхній одяг залишити біля дверей.

Із дітьми трохи важче, бо вони не завжди дотримуються правил гігієни. Але зараз холодно і діти можуть бути в рукавичках, які убезпечать від контактів зі шкірою рук.

Джерело: Українська правда. Життя

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді