Діагностика невротичних розладів особистості дитини

Найважливіше завдання психологічного діагнозу — «виявити причини певних проявів у поведінці дитини та встановити їх наслідки». Так відзначив вітчизняний науковець Леонід Бурлачук. З’ясуємо, як діагностувати невротичні розлади у дітей

Ця публікаціє є частиною курсу «НЕВРОТИЧНІ РОЗЛАДИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ» Людмили ТЕРЕЩЕНКО, старшого наукового співробітника Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, канд. психол. наук

Психологічний діагноз — це кінцевий результат діагностичної діяльності практичного психолога, спрямований на опис і з’ясування індивідуально-психологічних особливостей особистості, аби оцінити її актуальний стан, спрогнозувати розвиток і розробити рекомендації.

Психолог Лев Виготський виокремлював такі рівні психологічного діагнозу:

  • симптоматичний

  • констатація й опис виявлених особливостей чи симптомів (діагностичних ознак)
  • етіологічний

  • встановлення причин виявлених симптомів чи особливостей шляхом їх опису та створення на цій основі гіпотетичного конструкту
  • типологічний

  • отримання цілісної типологічної картини особистості

На цьому етапі відбувається перехід від теоретичних узагальнень й описових конструктів до теорії особистості. Вона слугує основою для визначення місця й значення отриманих даних у динамічній структурі особистості

Психодіагностична методика: застереження

Місія дитячого психолога — зберегти, зміцнити й примножити унікальність внутрішнього світу дитини. А це накладає на фахівця відповідальність за зміст і результат його професійної діяльності. Аби не нашкодити дитині, практичний психолог має дотримуватися принципів психологічного діагностування дітей.

Така «зброя», як психодіагностична методика, може бути довірена лише фахівцям, які мають необхідний досвід роботи загалом і досвід застосування й інтерпретації конкретної методики зокрема.

Показники невротичних розладів у дошкільному віці

На етапі дошкільного дитинства особистість дитини активно розвивається. Тож валідних психодіагностичних методик для виявлення невротичних розладів у дітей дошкільного віку немає. Утім, можна вивчати їх прояви.

Характерні вікові особливості невротичних розладів у дошкільників:

депресивні прояви

  • зниження життєвого тонусу

  • низька самооцінка

  • уповільнення мислення

  • уповільнення нервової й рухливої активності, аж до завмирання

  • нудьга, пригнічення, відчуття безнадійності

  • розсіяна увага, коли зовнішні стимули не привертають уваги

  • порушення сну, зокрема складнощі під час засипання, поганий сон, раннє пробудження

астенічні прояви

  • порушення уваги, мислення, пам’яті й працездатності

  • уповільнення процесу осмислення

  • утруднення встановлення асоціацій

  • утруднення відтворювання й слабкість запам’ятовування

  • підвищена емоційна чутливість і загостренні реакції

  • порушення сну (сонливість і відчуття втоми під час пробудження)

тривога

  • загальний стан очікування небезпеки, неблагополуччя, що позначає інтенсивність психологічної адаптації

вегетативні розлади

  • порушення балансу вегетативної нервової системи, на який вказують зміни в роботі серцево-судинної, дихальної, шлунково-кишкової й сечо-статевої систем — дистонії, гастрити, дуоденіти, коліти, дискінезії тощо

порушення поведінки

  • поява раніше невластивих дитині проявів і реакцій — агресивність, непокірність, а також антидисциплінарні вчинки

Кожна дитина час від часу може проявляти ті чи ті з означених проявів. Та це не означає, що всі діти мають невротичні розлади або що той чи той прояв обов’язково є свідченням неврозу.

Розсіяна й стишена поведінка можуть бути всього лише проявом стомленості дитини. Непокора — ймовірна ознака кризи вікового розвитку, тобто цілком закономірне явище.

Як же відділити ситуативні зміни у поведінці дитини, її пізнавальних процесах, емоційних реакціях від таких, що свідчать про невротичний розлад?

Ознаки невротичного розладу у дитини:

  • тривалість прояву
  • незалежність прояву від ситуації, оточення тощо, тобто, коли прояв генералізований
  • виснаженість фізична та пізнавальна
  • обмежувальна поведінка, коли дитина усіляко уникає небажаних ситуацій, предметів, людей, а якщо уникнути неможливо — впадає в істерику, «ховається» від небажаного
  • зациклення на чомусь — діях, предметах, людях, правилах
  • соціальна дезадаптація.

Додатковими показниками невротичного розладу в дитини є тики, тремори тощо

Психодіагностичний комплекс для дослідження проявів невротичних розладів у дітей

Аби провести об’єктивне дослідження розвитку й стану дитини, слід дібрати достатній діагностичний комплекс. Він має охоплювати методики, спрямовані на виявлення таких даних:

  • загальні відомості про дитину
  • схильність до агресивності, тривожності, виникнення страхів
  • рівень самооцінки, особливості самосвідомості, самоприйняття
  • почуття прийняття групою осіб із найближчого оточення
  • особливості сімейних взаємин
  • невротичні стани в батьків й рівень їх прояву.

Зауважте!

Діагностичний інструментарій для вивчення невротичних розладів у дітей дошкільного віку подано в журналі «Практичний психолог: Дитячий садок» № 08/2017. Методики ж доступні для скачування нижче.



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді